Ванадій V

Сполуки ванадію споконвіку застосовувалися у медицині як стимулюючі засоби при анемії, а також при лікуванні туберкульозу, сифілісу, ревматизму. 

Фізіологічна роль ванадію недостатньо вивчена. Вважають, що ванадій бере участь у регуляції вуглеводного обміну і серцево-судинної діяльності, а також у метаболізмі тканин кісток і зубів. 

Вважається, що ванадію властиві функції каталізатора окиснювально-відновних процесів. Є інгібітором і, можливо, регулятором Na+ -K + -АТФ-ази, рибонуклеази та інших ферментів. 

Ванадій підсилює поглинання кисню тканинами печінки, каталізує окиснення фосфоліпідів ізольованими ферментами печінки і ,можливо, впливає на рівень цукру в крові. Ванадій впливає на деякі функції очей, печінки, нирок, міокард, нервової системи. 

В організм людини ванадій надходить із їжею. Велика кількість його міститься в рослинній олії, грибах, петрушці, печінці, жирному м'ясі, морській рибі, сої, кропі і хлібних злаках. 

Токсична доза для людини - 0,25 мг. 

Летальна доза для людини - 2-4 мг. 

Як показник інтоксикації організму ванадієм використовують результати визначення цистину в крові, сечі, волоссі і нігтях. 

Дефіцитні стани Причини: 

 недостатнє надходження. 

Прояви: 

 збільшення ризику розвитку атеросклерозу, цукрового діабету. 

Стани, що супроводжуються надлишком Причини: 

 надлишкове надходження. 

Прояви: 

 запальні реакції шкіри і слизових оболонок очей, глотки, верхніх дихальних шляхів; 

 алергічні реакції (екзема, астмоподібні стани); 

 лейкопенія, анемія; 

 зниження вмісту в організмі аскорбінової кислоти; 

 зниження вмісту цистину у волоссі; 

 підвищення частоти захворювань бронхолегеневої системи; 

 збільшення ризику розвитку новоутворень. 

Джерела інформації на сторінці Таблиця мікроелементів важливих для людини.