Кобальт Co
Хлористий кобальт у вигляді 20 % розчину використовувався при лікуванні гіпертонічної хвороби. Радіоактивні ізотопи кобальту застосовуються в радіоізотопній діагностиці і для променевої терапії (60Со).
Вітамін B12, який вміщує кобальт (ціанокобаламін), один із значно поширених вітамінів, застосовуваних у медичних цілях. Ціанокобаламін використовують при лікуванні анемій: постгеморагічних і залізодефіцитних, викликаних токсичними і лікарськими речовинами, апластичних у дітей. Цей вітамін також застосовується при лікуванні захворювань нервової системи і шкірних хворобах.
Кобальт є життєво необхідним елементом для тварин і людини. Кобальт входить до складу молекули ціанокобаламіну, активно бере участь у ферментативних процесах і утворенні гормонів щитовидної залози, пригнічує обмін йоду, сприяє виділенню води нирками. Кобальт підвищує засвоєння заліза і синтез гемоглобіну, є потужним стимулятором еритропоезу. Процес кровотворення у людини і тварин може здійснюватися лише при нормальній взаємодії трьох біоелементів – кобальту, міді і заліза. Необхідно зазначити, що механізм впливу кобальту на гемопоез продовжує залишатися нез'ясованим. Відомо, що при введенні кобальту в кістковий мозок збільшується утворення молодих еритроцитів і гемоглобіну.
Проте для цього необхідна наявність в організмі достатньої кількості заліза. Вітамін B12, окрім своєї дії на процеси кровотворення, дуже ефективно впливає на обмін речовин, в першу чергу на синтез білків, а також має здатність відновлювати -S-S групи, що беруть участь у процесах блокування і утилізації токсичних елементів.
В організм людини кобальт надходить з їжею. Особливо багато кобальту в печінці, молоці, червоному буряці, редисі, зеленій цибулі, капусті, петрушці, салаті і часнику.
В середньому у шлунковокишковому тракті всмоктується близько 20 % кобальту. З організму кобальт виводиться з калом (близько 80 %) і сечею (10 %).
Добова потреба - 20-50 мкг.
Токсична доза для людини - 500 мг.
Летальна доза для людини - дані відсутні.
В організмі дорослої людини міститься близько 1,5 мг кобальту: на печінку припадає 0,11 мг, скелетні м'язи – 0,20 мг, кістки – 0,28 мг, волосся – 0,31 мг, жирову тканину – 0,36 мг.
Дефіцитні стани Причини:
недостатнє надходження;
порушення регуляції обміну;
атрофія слизових оболонок шлунково-кишкового тракту;
знижена кислотність шлункового соку;
зниження функції підшлункової залози;
глистні інвазії;
дефіцит вітаміну В12.
Прояви:
загальна слабість, стомлюваність;
зниження пам'яті;
вегетосудинні порушення, аритмії;
анемії;
сповільнений розвиток у дитячому віці;
повільне одужання після захворювань.
Стани, що супроводжуються надлишком
Причини:
надлишкове надходження .
Прояви:
пневмосклероз, "кобальтова" пневмонія;
ураження серцевого м'яза ("кобальтова" кардіоміопатія);
алергодерматити (контактний дерматит);
гіперплазія щитовидної залози;
ураження слухового нерва;
підвищення артеріального тиску і рівня ліпідів у крові;
підвищення вмісту еритроцитів у крові.
Немає коментарів:
Дописати коментар