Берилій Ве

Берилій Ве

Фізіологічна роль берилію недостатньо вивчена, проте відомо, що берилій може брати участь у регуляції фосфорно-кальцієвого обміну, підтримці імунного статусу організму.

Під час надходження в розчинній формі у шлунково-кишковий тракт берилій взаємодіє з фосфатами і утворює погано розчинний Be3(PO4)2 або зв’язується білками епітеліальних клітин у міцні протеїнати. Тому всмоктуваність берилію у шлунково-кишковому тракті невелика і коливається від 4 до 10 % залежно від кількості, що потрапила до організму. Слід зазначити, що цей показник залежить також і від кислотності шлункового соку. Виводиться берилій з організму переважно з сечею (більше 90 %). 

Добова потреба - 10-20 мкг. 

Токсична доза для людини - дані відсутні. 

Летальна доза для людини - дані відсутні. 

Дефіцитні стани Дані відсутні. 

Стани, що супроводжуються надлишком 

Причини:  надлишкове надходження. 

Прояви: 

 ураження легеневої тканини (фіброз, саркоїдоз); 

 ураження шкіри - екзема, еритеми, дерматоз (при контактах сполук берилію з шкірою); 

 бериліоз; 

 лихоманка ливарні (подразнення слизових оболонок очей і дихальних шляхів); 

 ерозії слизових оболонок шлунково-кишкового тракту; 

 порушення функцій міокарда, печінки; 

 розвиток аутоімунних процесів, пухлин. 

Джерела інформації на сторінці Таблиця мікроелементів важливих для людини.