ЗЛОЧИН КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ?
26 квітня 1986 року о 01:23:47 годин, стався вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС. Списали злочин на не вдалий експеримент. А може це було сплановано, а з наслідками до яких призвів вибух помилилися, погано розрахували? Потім знищили всі докази свого злочину. В цьому дописі тільки факти, висновки зробите самі.
1. Факт.
Розглянемо розу вітрів "весна" на момент аварії: Основний напрямок Європа. Перша діаграма.
"літо"- велика вірогідність на Росію.
"осінь" менший потік на Європу ніж весною.
"зима" - найбільший потік на дружні країни до СРСР.
Чому 26 квітня 1986 було так важливо: у ніч аварії вітер дув із ПД–ПД-ЗХ на ПН–ПН-ЗХ — це нетипово, оскільки ПН-ЗХ напрям трапляється лише ~7–8% часу на рік. Якби вітер дув у більш типовому SW напрямку, хмара пішла б на схід у малонаселені райони. Натомість NW-напрям поніс її прямо на густонаселену Білорусь і Скандинавію. Співпадіння аварії з кращим варіантом коли вітер дує на Європу? Не вірю! 8%???! - Це випадковість?
2. Факт. Результат доставки в Європу радіоактивного попелу вітром за 10 днів.
На карті:
- Перший викид → йде вгору (північ) і вліво (північний захід)
- Потім “хмара” робить дугу через Білорусь → Балтику → Скандинавію
- Далі — розворот назад на Центральну Європу
- Потім — розсіювання по всій Європі хвилями
Це не класична “роза вітрів” (як стабільна діаграма), а послідовність змін напрямків, що фактично створила “радіоактивну спіраль” над Європою.
Найсильніше забруднення було не там, куди “першим дмухнуло”, а там, де:
- ішли дощі (вимивали радіонукліди з хмари)
- хмара затримувалась циклонами
Саме тому:
- південь Білорусі отримав максимальні дози
- окремі “плями” в Німеччина і Австрія були сильніші, ніж ближче до епіцентру
Як бачимо, все вийшло, як розраховано. Європа перелякана! Але навіщо це все треба було?
Напрям вітру й постраждалі країни
Уночі в момент аварії вітер дув у північно-західному напрямку, несучи радіоактивний шлейф через Білорусь, потім Литву і нарешті через Балтійське море до країн Північної Європи.
Три основні хмари: перша понесла радіонукліди через Польщу у бік Скандинавії; друга — над Словаччиною, Чехією та Австрією до Німеччини; третя досягла Румунії, Болгарії, Греції та Туреччини. Викиди тривали 10 днів до 6 травня 1986 року.
Радіоактивне забруднення охопило великі частини Радянського Союзу — нині Білорусь, Україну і Росію. Офіційно тридцять одна людина загинула одразу, а 600 000 "ліквідаторів" отримали значні дози опромінення
3. Факт. ГРОШІ !!!!!
Ціни на нафту різко впали з 27 дол. до 13 дол. за барель ( барель, це бочка нафти 200 літрів). Ціни на газ також зменшились. Подивіться на графіку ціни на енергоносії і кількість експорту. Як різко зріс експорт газу. Бюджет впав. Щось треба робити? А може Чорнобиль виручить?
Ключовий момент, який добре видно на графіку: ціна на газ у Європі падала із запізненням у ~6–9 місяців після обвалу нафти — бо довгострокові контракти СРСР з Францією, ФРН та Австрією були прив'язані до нафтового індексу. Тому СРСР ще якийсь час отримував "стару" ціну за газ і саме на газ зробив ставку, щоб компенсувати нафтові втрати.
4. Факт.
Обсяги поставок енергоносіїв з СРСР до Європи
Нафта і газ були головними радянськими експортними товарами до Західної Європи, хоча і становили лише незначну частку від загальних потреб регіону: радянська нафта забезпечувала близько 3%, а природний газ — близько 2% споживання енергії в Західній Європі.
Між 1970 і 1986 роками частка газу в загальному радянському експорті на Захід зросла з 1% до 15%.Цьому сприяв введений 1984 року газопровід "Уренгой–Ужгород": Франція, Австрія, ФРН та Італія розпочали отримувати газ із Західного Сибіру, оплачуючи його твердою валютою, насосним обладнанням і трубами великого діаметра.
Рекорд нафтоекспорту зафіксований у 1984-му — 1,63 млн бар/день. Після цього — просідання. Але після Чорнобиля СРСР різко наростив фізичний обсяг поставок.
5. Факт. Зупинка ядерної енергетики, це збільшення споживання нафти і газу.
Кількість АЕС у Європі на момент вибуху
Станом на квітень 1986 у Західній Європі працювало близько 130 реакторів (лише у Франції — ~49). Ще ~50 перебували у стадії будівництва. У Східній Європі (разом із реакторами на території СРСР) цифри значно більші.
Заморожені та скасовані АЕС після аварії
На самому Чорнобилі 5-й і 6-й блоки, що були на 70% готові, призупинили будівництво одразу після вибуху і офіційно скасували 20 квітня 1989 року. У Східній Німеччині вирішили назавжди закрити реактори Грайфсвальд-1–4 та скасувати будівництво Грайфсвальд-6–8 і Штендаль-1,2 на початку 1991 року.
Три країни назавжди закрили всі свої ядерні об'єкти: Австрія — до 1990, Німеччина — до 2023, Тайвань — до 2025. Австрія так і не ввела в дію свою повністю збудовану станцію Цвентендорф.
6. Факт.
Доходи СРСР від торгівлі енергоносіями після аварії
Нафтовий експорт СРСР на Захід у 1986 році підскочив майже на 15% — до 1,55 млн бар/день проти 1,36 млн у 1985-му. Але збільшені поставки не змогли нівелювати втрати від падіння цін: валютні доходи від нафти обвалилися приблизно до $7,9 млрд проти $13,5 млрд у 1985 році. Того ж 1986-го уряд Рейгана, за запитом директора ЦРУ Білла Кейсі, переконав Саудівську Аравію навмисне затопити ринок дешевою нафтою — щоб обвалити ціни і виснажити валютні резерви СРСР. Це пізніше було назване "нищівним ударом по радянській економіці".
У 1985 році паливно-енергетичний експорт забезпечував 60% валютних доходів СРСР. Тому обвал цін на нафту одночасно з Чорнобилем і без того катастрофічним 1986-м став для радянської економіки подвійним ударом.
Натомість газовий трубопровід "Уренгой–Ужгород" дозволив нарощувати поставки газу — і саме це стало для Москви рятівним колом: Європа, злякана атомом, охоче купувала більше радянського газу.
Гірка іронія: катастрофа на атомній станції зробила СРСР ще більш незамінним постачальником газу.
Чорнобиль і агонія комуністичного ладу СРСР.
Витрати на ліквідацію та наслідки СРСР (1986–1991)
- Офіційно: ≈18 млрд радянських рублів
- У перерахунку (оцінки економістів): ≈200–300 млрд $ (у сучасних цінах)
Сюди входило:
- евакуація ~350 тис. людей
- будівництво саркофага
- утримання “зони”
- медицина, компенсації
Це була одна з причин економічного виснаження СРСР
Україна (після незалежності)
- 1991–2020+: ≈10–15 млрд $ прямих витрат бюджету
Щорічно:
- до 5–7% держбюджету у 1990-х
- зараз значно менше, але витрати тривають
Основне:
- пенсії ліквідаторам
- соціальні виплати
- утримання зони відчуження
Білорусь (важливо додати)
- Загальні втрати: ≈200–235 млрд $ (оцінка за десятиліття)
Це найбільш постраждала країна (≈70% випадінь)
Європа (в цілому)
- Прямі витрати + збитки: десятки мільярдів $
Наприклад:
- Німеччина — ≈10+ млрд $ (контроль продуктів, утилізація)
- Італія — заборона молока, компенсації
- Швеція — ранній моніторинг, втрати с/г
Основні витрати:
- знищення продуктів
- контроль радіації
- медичні програми
Скільки людей загинуло
Прямі смерті (визнані всіма)
- 31 людина
- пожежники
- персонал станції
Ліквідатори
- ~600 000 людей брали участь
- Оцінка смертей: 4 000 – 60 000+ (великий розкид)
Довгострокові жертви (рак)
За оцінками:
- ООН / МАГАТЕ: ≈4 000 додаткових смертей
- Інші дослідження (більш критичні): 30 000 – 200 000+
Причина розбіжностей:
- складно довести, що рак викликаний саме радіацією
- різні методики підрахунку
Доходи СРСР від нафти й газу
До аварії (1981–1985)
Період високих цін після нафтових шоків 1970-х
- Середньорічна валютна виручка: ≈20–25 млрд $/рік
- За 5 років: ≈100–120 млрд $
Структура:
- нафта — ~70–80%
- газ — ще не домінує (але росте)
Ключовий фактор:
- високі світові ціни на нафту (до 30–35 $/барель)
Після аварії (1986–1990)
Одразу після Чорнобильська катастрофа відбувається обвал цін
- Середньорічна виручка: ≈10–15 млрд $/рік
- За 5 років: ≈60–75 млрд $
Отже в результаті Чорнобильської аварії СРСР втратив біля 60 млрд $.
Висновок
- Вартість ліквідації Чорнобиля: ~200–300 млрд $ (довгостроково)
- Втрата доходів від нафти: ~60 млрд $ (за 5 років)
Разом це створило:
- дефіцит валюти
- кризу імпорту
- тиск на бюджет
І це був один із факторів розпаду СРСР, ось чим скінчилась Чорнобильська афера. Хотіли спасти СРСР, а по факту знищили.
