Миш'як As

Миш’як відносять до умовно-есенціальних, імунотоксичних елементів. Відомо, що миш’як взаємодіє з тіоловими групами білків, цистеїном, глутатіоном, ліпоєвою кислотою.

 Миш’як впливає на окиснювальні процеси в мітохондріях і бере участь у багатьох інших важливих біохімічних процесах. 

Джерела 

Значні кількості миш’яку містяться в риб’ячому жирі і морській рибі (до 10 мг/кг), винах (до 1 мг/л і більше). У питній воді вміст миш’яку становить менше 10 мкг/л, проте у деяких регіонах світу (Індія, Бангладеш, Тайвань, Мексика) вміст цього елемента досягає більше 1 мг/л, що є причиною масових хронічних отруєнь миш’яком і викликає так звану хворобу «чорної стопи». 

Близько 80 % миш’яку всмоктується у шлунково-кишковому тракті, 10 % надходить через легені і близько 1 % – через шкіру. Через 24 години після надходження з організму виводиться 30 % миш’яку з сечею і майже 4 % із фекаліями. Миш’як накопичується в легенях, печінці, шкірі і тонкому кишечнику. 

Добова потреба - 50-100 мкг. 

 Токсична доза для людини - 5-50 мг. 

Летальна доза для людини - 50-340 мг. 

Дефіцитні стани 

Дані відсутні. 

Стани, що супроводжуються надлишком 

Причини: 

 надлишкове надходження (постійний контакт із миш'яком, забруднення довкілля, тютюнопаління, зловживання виноградним вином, тривале введення препаратів сальварсану); 

 порушення регуляції обміну миш’яку; 

 посилене накопичення при недостатності в організмі селену. 

Прояви: 

 дратівливість, головний біль; 

 порушення функцій печінки, розвиток жирового гепатозу; 

 шкірні алергічні реакції, екзема, дерматит, свербіння, виразки, депігментація шкіри, долонно-підошовний гіперкератоз, кон’юнктивіт; 

 ураження системи дихання (фіброз, різноманітні алергози, прорив носової перетинки, пухлини);

  ураження судин (у першу чергу нижніх кінцівок – ендоангіїт); 

 нефропатія; 

 збільшення ризику розвитку новоутворень шкіри, печінки, легень; 

 при гострій інтоксикації – внутрішньосудинний гемоліз, гостра ниркова, печінкова недостатність, кардіогенний шок; 

 віддалені наслідки – зниження гостроти слуху у дітей, ураження нервової системи (енцефалопатії, порушення мови, координації рухів, судоми, психози, поліневрити з больовим синдромом), порушення трофіки м'язів, імунодефіцит. 

Джерела інформації на сторінці Таблиця мікроелементів важливих для людини.