Як захистити кордон

 

Як захистити кордон у воєнний час: чи має прикордонник право зупинити порушника?

У соцмережах поширюють відео з українсько-молдовського кордону, і воно викликало багато суперечок. Спершу про факти, які відомі з новин.

За повідомленням молдовської прикордонної поліції, 15 жовтня біля села Голошниця двоє українських прикордонників на моторному човні перетнули кордон, коли затримували громадянина України. Їх затримали за незаконний перетин, а справу передали місцевій прокуратурі. Місцеві жителі, за відео молдовського телеканалу, звинуватили прикордонників у тому, що ті нібито намагалися втопити чоловіка, якого переслідували. Це лише звинувачення, яке ще треба перевірити. 

Українська версія інша. За словами речника Держприкордонслужби, наряд помітив чоловіка, який рухався до кордону й намагався перепливти Дністер, а під час затримання той чинив опір. Через обміління річки та поломку двигуна човен прибило до молдовського берега, де його затягла на берег група людей, які погрожували прикордонникам. Порушника затримали молдовські прикордонники, а ДПСУ проводить службове розслідування. 

Я не судитиму, хто правий, поки розслідування не завершилось. Але ця історія змусила мене поставити собі інше запитання: що взагалі може зробити прикордонник, коли перед ним людина, яка тікає за кордон, і чи відповідають правила воєнному часу?

Що каже закон

За моїм розумінням закону «Про Державну прикордонну службу України», вогнепальну зброю дозволено застосовувати в небагатьох випадках: для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, для затримання особи, яка вчинила тяжкий злочин і намагається втекти, а також для звільнення заручників. Перед цим потрібне попередження голосом або попереджувальним пострілом. Будь-який захід примусу не повинен перевищувати необхідного й має мінімізувати ризик для життя людини, яка вчинила правопорушення.

Для людини без зброї, яка просто пливе через річку, окремої підстави, схоже, немає.

Як це працює на військовому об'єкті

Я служив в армії в охороні військових об'єктів, тож знаю, як діє часовий. За Статутом гарнізонної та вартової служб порядок простий і зрозумілий кожному: спершу вигук «Стій, назад», потім попередження «Стій, стрілятиму», а за подальшої непокори попереджувальний постріл угору. Далі діють за обставинами, у межах Статуту. 

Під час війни держава сама є військовим об'єктом, а кордон її межею. Він чітко визначений: на суші його позначає демаркаційна лінія, на воді вона умовна, але встановлена, і місцеві жителі її знають. Там, де є бони чи інші позначки, межу видно ще краще. На самій лінії ніхто не живе, а прикордонна смуга діє як зона обмеженого доступу. Нелегальний перетин кордону заборонений, і сказати «я не знав, де кордон» майже неможливо.

У чому проблема

Караульний знає, що робити. Прикордоннику такої простої схеми бракує. У темряві, на воді, за лічені секунди він не може знати, хто перед ним: диверсант, злочинець, який тікає після вбивства, чи звичайна людина. Тому наряд змушений вирішувати сам і ризикує потрапити під розслідування навіть тоді, коли діє правильно.

А якщо порушник летить?

Кордон можна перетнути не лише пішки чи човном, а й повітрям. Це не вигадка. У серпні 2025 року прикордонники Могилів-Подільського загону викрили чоловіка, який намагався полетіти до Молдови на параплані: він розгорнув його у відкритому полі й збирався злетіти в бік кордону. Його зупинили ще на зльоті, і притягнули до адміністративної відповідальності. Закон прямо називає порушниками й літальні апарати: порушниками порядку перетинання кордону в повітряному просторі є повітряні судна та інші апарати, які перетнули його без дозволу компетентних органів або порушили правила перельоту.

У цьому випадку добре видно, де є реальна можливість діяти: на землі, до зльоту. А коли апарат уже в повітрі, схема «стій, стрілятиму» не працює. Крикнути на висоті не вийде, а постріл угору як попередження там нічого не означає.

Тому для повітря потрібні інші, але такі самі чіткі кроки. Я не фахівець з авіації й не стверджую, як саме це має бути, але вважаю, що закон має передбачити:

1. Попередження технічними засобами: світловий чи звуковий сигнал, радіозв'язок, патрульний літальний апарат або дрон поруч.
2. Спостереження й перехоплення там, де це можливо, щоб місце посадки чи подальший маршрут були відомі.
3. Окреме правило про застосування зброї, якщо порушник ігнорує всі попередження, з прямою вказівкою, хто саме приймає таке рішення.

Що я пропоную

На період воєнного стану ввести для кордону чітку східчасту схему.

На землі й воді:

1. Попередження голосом.
2. Попереджувальний постріл угору.
3. Затримання силою без зброї, якщо це можливо.
4. Застосування зброї лише тоді, коли людина продовжує рух після попередження або чинить опір, з перевіркою кожного випадку та відповідальністю за помилку.

У повітрі: попередження технічними засобами, перехоплення й лише потім зброя за чітко визначених умов.

І правило має бути публічним. Потрібно відкрито й заздалегідь попередити, що за спробу незаконно перетнути кордон у воєнний час можуть застосувати зброю. Тоді кожен, хто вирішить іти, обиратиме свідомо й знатиме про ризик, а саме знання зупинить більшість. Я не закликаю «стріляти в усіх», я прошу, щоб закон чітко називав, що дозволено, і щоб прикордонник не вгадував, як діяти.

Що скажуть опоненти

Я розумію, що є й інша думка, і вона серйозна.

• Право на життя. Його гарантують Конституція та Європейська конвенція з прав людини. Нелегальний перетин кордону карається штрафом чи позбавленням волі, але не смертю, і вирок не має виносити прикордонник за кілька секунд.
• Ризик помилки. Я сам визнаю, що прикордонник не завжди розрізнить, хто перед ним. Тому опоненти питають: хто відповідатиме, якщо загине людина, яка заблукала чи тікала від іншої небезпеки?
• Ухилянт і диверсант. Це різні випадки, і міра має відповідати вині.
• Міждержавні наслідки. Стрілянина біля кордону може спровокувати конфлікт із сусідом, як показує й цей інцидент.
• Небезпека в повітрі. Влучання по людині на параплані чи повітряній кулі, найімовірніше, закінчиться падінням, а апарат може впасти на територію іншої країни чи на будинки.
• Інші способи. Багато хто пропонує більше камер, дронів і техніки замість розширення права застосовувати зброю.

Підсумок

Кордон під час війни має бути надійним, а правила для тих, хто його охороняє, зрозумілими, на землі, на воді й у повітрі. Я не наполягаю, що моя пропозиція єдина правильна, але вважаю, що закон має чітко відповісти на запитання, яке зараз ставлять соцмережі: що саме може робити прикордонник, а чого ні. Зараз такої відповіді немає, і за це розплачуються й прикордонники, і люди на кордоні.

А ви як вважаєте? Пишіть у коментарях.