Тарифи на газ, це болюча тема для українців, особливо в світлі того, що Україна видобуває
свій газ. А надра в тому числі і газ належать народу України згідно з Конституцією.
В Україні видобувають газу близько 20 млрд.м3 за рік, що більше ніж достатньо для
внутрішніх потреб населення і опалення будинків.
В розвіданих 140 родовищах маємо до 300 млрд.м3 газу, з потенціалом в перспективі
до 1 трильйона м3.
За роки незалежності, користуючись зв'язками і владою, спритні ділки захопили прибуткові
свердловини, отримали право на видобуток газу і цей газ став їхньою власністю.
Через підставні фірми, що дає їм зменшувати податки, продають цей газ
на свої ж підприємства, або на експорт.
В результаті для потреб населення газу не вистачає і Україна закуповує газ в Росії.
До 2006 року Росія продавала газ в Україну по 50 доларів за 1000м3.
Після охолодження відносин і курсу на Європу, Росія підвищила ціни на газ для України
до європейських і навіть більше в 2014 році ціни досягли майже 500 дол. за 1000м3.
В результаті чого Україна відмовилась від прямих закупок російського газу, і купує його
через посередників у Європі. Хто ті посередники і чиї там вуха стирчать, то інше питання.
Виходить, що державна газовидобувна компанія не може забезпечити українців своїм газом,
а посередницька компанія Нафтогаз скуповує газ у Європі, додає газ український і виставляє
свою ціну.
Нафтогаз це державна компанія і тому прибуток від її діяльності йде в бюджет країни.
Але насправді, Нафтогаз це держава в державі з величезними правами в сфері економічної
діяльності. Величезні заробітні плати, премії і інші затрати направлені на зменшення
прибутку для держави і збільшення для себе коханих.
А звідки брати ті прибутки, звісно в системі купи-продай, це ціна на товар- газ.
І тут виникає зачароване коло, щоб збільшити надходження в бюджет і собі в кишеню,
треба підняти ціни. Хто живе добре платить повну ціну, дохід іде в бюджет з бюджету
гроші йдуть на субсидії, через субсидії гроші знову повертаються в Нафтогаз ну і звісно тим
присосаним олігархам дотичним до транспортування і розподілу газу.
Нафтогаз це компанія- монополіст на газовому ринку України і щоб обійти протимонопольні
закони, організували ще біля 50 газопостачальних компаній - ось вам і ринок.
І смішно виглядає заява Вітренка, що ми провели аналіз цін серед цих компаній і вибрали
найменшу, це ж яка величезна робота!
Але що робити іншим компаніям, самоліквідуватись!
Встановлювати треба не граничну ціну на товар, а граничний відсоток прибутку від витрат,
тоді і ціни не будуть захмарні.
В Україні ринок газу повинен бути тільки в промисловій сфері, для населення газ повинен
бути по обгрунтованій ціні з нульовим прибутком Нафтогазу. А краще ліквідувати цю
структуру і передати їх обов'язки в міністерство енергетики.
Окреме питання постачання газу.
Газзбути приватизували, чи платять вони аренду за обладнання і труби, чи викупили в
громади і чи за реальну ціну і хто нагрів на цьому руки, з цим треба розбиратись.
Раніше ціна на транспортування газу входила на ціну за газ і не муляла очі споживачу.
Коли виділили транспортування газу в окремий рахунок, виникло багато питань чому?
Чому в полтавській області транспортування газу 3 грн.м3, а в Києві 40 копійок?
Відповідь тут дуже проста, чим більше споживачів тим менші витрати на споживача.
Водій, що везе одного пасажира в таксі бере більшу ціну ніж водій автобуса де 50 пасажирів.
Звісно, що ціна на транспортування повинна бути обгрунтована і держава повинна обмежити
прибуток в відсотках до витрат.
Розмови, що споживачі за свій рахунок проклали газові мережі і тому не повинні платити
за транспортування газу. то пусте. Щоб транспортувати газ, компанія несе витрати
на догляд за мережею. на утримання спеціалістів та інші витрати.
Теоретично, якщо є всі документи у громади на відрізок газогону, то громада може добитися
сплати оренди або викупу газотранспортною компанією коли для неї це буде сенс, або
відріже вас від мережі.
Щоб ціни на газ були доступні, треба збільшити газовидобування державною компанією,
переглянути договори з приватними компаніями, щоб вони віддавали частину газу державі,
і видалити нарив під назвою Нафтогаз. Коболєв обіцяв збільшити видобуток майже в два рази,
а віз і досі там, зате отримав добру зарплату і премію за обіцянки.
Держава повинна орієнтуватись на економічну спроможність своїх громадян при
встановленні тарифів на газ.
Немає коментарів:
Дописати коментар