ЧОРНОБИЛЬ - ЗЛОЧИН?

 

ЗЛОЧИН КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ?

26 квітня 1986 року о  01:23:47 годин, стався вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС. Списали злочин на не вдалий експеримент. А може це було сплановано, а з наслідками до яких призвів вибух помилилися, погано розрахували? Потім знищили всі докази свого злочину. В цьому дописі тільки факти, висновки зробите самі.

1. Факт.

Розглянемо розу вітрів "весна" на момент аварії: Основний напрямок Європа. Перша діаграма.

"літо"- велика вірогідність на Росію.

"осінь" менший потік на Європу ніж весною.

"зима" - найбільший потік на дружні країни до СРСР.

Чому 26 квітня 1986 було так важливо: у ніч аварії вітер дув із ПД–ПД-ЗХ на ПН–ПН-ЗХ — це нетипово, оскільки ПН-ЗХ напрям трапляється лише ~7–8% часу на рік. Якби вітер дув у більш типовому SW напрямку, хмара пішла б на схід у малонаселені райони. Натомість NW-напрям поніс її прямо на густонаселену Білорусь і Скандинавію. Співпадіння аварії з кращим варіантом коли вітер дує на Європу? Не вірю! 8%???! - Це випадковість?

2. Факт. Результат доставки в Європу радіоактивного попелу вітром за 10 днів.

На карті:

• Перший викид → йде вгору (північ) і вліво (північний захід)
• Потім “хмара” робить дугу через Білорусь → Балтику → Скандинавію
• Далі — розворот назад на Центральну Європу
• Потім — розсіювання по всій Європі хвилями

Це не класична “роза вітрів” (як стабільна діаграма), а послідовність змін напрямків, що фактично створила “радіоактивну спіраль” над Європою.

Найсильніше забруднення було не там, куди “першим дмухнуло”, а там, де:

• ішли дощі (вимивали радіонукліди з хмари)
• хмара затримувалась циклонами

Саме тому:

• південь Білорусі отримав максимальні дози
• окремі “плями” в Німеччина і Австрія були сильніші, ніж ближче до епіцентру

Як бачимо, все вийшло, як розраховано. Європа перелякана! Але навіщо це все треба було?

Напрям вітру й постраждалі країни

Уночі в момент аварії вітер дув у північно-західному напрямку, несучи радіоактивний шлейф через Білорусь, потім Литву і нарешті через Балтійське море до країн Північної Європи.

Три основні хмари: перша понесла радіонукліди через Польщу у бік Скандинавії; друга — над Словаччиною, Чехією та Австрією до Німеччини; третя досягла Румунії, Болгарії, Греції та Туреччини. Викиди тривали 10 днів до 6 травня 1986 року.

Радіоактивне забруднення охопило великі частини Радянського Союзу — нині Білорусь, Україну і Росію. Офіційно тридцять одна людина загинула одразу, а 600 000 "ліквідаторів" отримали значні дози опромінення

3. Факт. ГРОШІ !!!!! 

Ціни на нафту різко впали з 27 дол. до 13 дол. за барель ( барель, це бочка нафти 200 літрів). Ціни на газ також зменшились. Подивіться на графіку ціни на енергоносії і кількість експорту. Як різко зріс експорт газу. Бюджет впав. Щось треба робити? А може Чорнобиль виручить?

Ключовий момент, який добре видно на графіку: ціна на газ у Європі падала із запізненням у ~6–9 місяців після обвалу нафти — бо довгострокові контракти СРСР з Францією, ФРН та Австрією були прив'язані до нафтового індексу. Тому СРСР ще якийсь час отримував "стару" ціну за газ і саме на газ зробив ставку, щоб компенсувати нафтові втрати.

4. Факт. 

 Обсяги поставок енергоносіїв з СРСР до Європи

Нафта і газ були головними радянськими експортними товарами до Західної Європи, хоча і становили лише незначну частку від загальних потреб регіону: радянська нафта забезпечувала близько 3%, а природний газ — близько 2% споживання енергії в Західній Європі.

Між 1970 і 1986 роками частка газу в загальному радянському експорті на Захід зросла з 1% до 15%.Цьому сприяв введений 1984 року газопровід "Уренгой–Ужгород": Франція, Австрія, ФРН та Італія розпочали отримувати газ із Західного Сибіру, оплачуючи його твердою валютою, насосним обладнанням і трубами великого діаметра.

Рекорд нафтоекспорту зафіксований у 1984-му — 1,63 млн бар/день. Після цього — просідання. Але після Чорнобиля СРСР різко наростив фізичний обсяг поставок.

5. Факт. Зупинка ядерної енергетики, це збільшення споживання нафти і газу.

Кількість АЕС у Європі на момент вибуху

Станом на квітень 1986 у Західній Європі працювало близько 130 реакторів (лише у Франції — ~49). Ще ~50 перебували у стадії будівництва. У Східній Європі (разом із реакторами на території СРСР) цифри значно більші.

Заморожені та скасовані АЕС після аварії

На самому Чорнобилі 5-й і 6-й блоки, що були на 70% готові, призупинили будівництво одразу після вибуху і офіційно скасували 20 квітня 1989 року. У Східній Німеччині вирішили назавжди закрити реактори Грайфсвальд-1–4 та скасувати будівництво Грайфсвальд-6–8 і Штендаль-1,2 на початку 1991 року.

Три країни назавжди закрили всі свої ядерні об'єкти: Австрія — до 1990, Німеччина — до 2023, Тайвань — до 2025. Австрія так і не ввела в дію свою повністю збудовану станцію Цвентендорф.

6. Факт. 

Доходи СРСР від торгівлі енергоносіями після аварії

Нафтовий експорт СРСР на Захід у 1986 році підскочив майже на 15% — до 1,55 млн бар/день проти 1,36 млн у 1985-му. Але збільшені поставки не змогли нівелювати втрати від падіння цін: валютні доходи від нафти обвалилися приблизно до $7,9 млрд проти $13,5 млрд у 1985 році. Того ж 1986-го уряд Рейгана, за запитом директора ЦРУ Білла Кейсі, переконав Саудівську Аравію навмисне затопити ринок дешевою нафтою — щоб обвалити ціни і виснажити валютні резерви СРСР. Це пізніше було назване "нищівним ударом по радянській економіці".

У 1985 році паливно-енергетичний експорт забезпечував 60% валютних доходів СРСР. Тому обвал цін на нафту одночасно з Чорнобилем і без того катастрофічним 1986-м став для радянської економіки подвійним ударом.

Натомість газовий трубопровід "Уренгой–Ужгород" дозволив нарощувати поставки газу — і саме це стало для Москви рятівним колом: Європа, злякана атомом, охоче купувала більше радянського газу.

  Гірка іронія: катастрофа на атомній станції зробила СРСР ще більш незамінним постачальником газу.

Чорнобиль і агонія комуністичного ладу СРСР.

Витрати на ліквідацію та наслідки СРСР (1986–1991)

• Офіційно: ≈18 млрд радянських рублів

• У перерахунку (оцінки економістів): ≈200–300 млрд $ (у сучасних цінах)

Сюди входило:

• евакуація ~350 тис. людей

• будівництво саркофага

• утримання “зони”

• медицина, компенсації

 Це була одна з причин економічного виснаження СРСР

Україна (після незалежності)

• 1991–2020+: ≈10–15 млрд $ прямих витрат бюджету

 Щорічно:

• до 5–7% держбюджету у 1990-х

• зараз значно менше, але витрати тривають

 Основне:

• пенсії ліквідаторам

• соціальні виплати

• утримання зони відчуження

Білорусь (важливо додати)

• Загальні втрати: ≈200–235 млрд $ (оцінка за десятиліття)

Це найбільш постраждала країна (≈70% випадінь)

Європа (в цілому)

• Прямі витрати + збитки: десятки мільярдів $

Наприклад:

• Німеччина — ≈10+ млрд $ (контроль продуктів, утилізація)

• Італія — заборона молока, компенсації

• Швеція — ранній моніторинг, втрати с/г

 Основні витрати:

• знищення продуктів

• контроль радіації

• медичні програми

Скільки людей загинуло

 Прямі смерті (визнані всіма)

• 31 людина
• пожежники
• персонал станції

Ліквідатори

• ~600 000 людей брали участь
• Оцінка смертей: 4 000 – 60 000+ (великий розкид)

Довгострокові жертви (рак)

За оцінками:

• ООН / МАГАТЕ: ≈4 000 додаткових смертей
• Інші дослідження (більш критичні): 30 000 – 200 000+

 Причина розбіжностей:

• складно довести, що рак викликаний саме радіацією
• різні методики підрахунку

Доходи СРСР від нафти й газу

 До аварії (1981–1985)

 Період високих цін після нафтових шоків 1970-х

• Середньорічна валютна виручка: ≈20–25 млрд $/рік
• За 5 років: ≈100–120 млрд $

Структура:

• нафта — ~70–80%
• газ — ще не домінує (але росте)

 Ключовий фактор:

• високі світові ціни на нафту (до 30–35 $/барель)

Після аварії (1986–1990)

 Одразу після Чорнобильська катастрофа відбувається обвал цін

• Середньорічна виручка: ≈10–15 млрд $/рік
• За 5 років: ≈60–75 млрд $

Отже в результаті Чорнобильської аварії СРСР втратив біля 60 млрд $.

Висновок 

• Вартість ліквідації Чорнобиля:  ~200–300 млрд $ (довгостроково)
• Втрата доходів від нафти: ~60 млрд $ (за 5 років)

 Разом це створило:

• дефіцит валюти
• кризу імпорту
• тиск на бюджет

 І це був один із факторів розпаду СРСР, ось чим скінчилась Чорнобильська афера. Хотіли спасти СРСР, а по факту знищили.